«... абсурд не в людині і не в світі, але в їх спільній присутності» (Альбер Камю)

Останнім часом життя навколо нагадує мені «літературу абсурду», для якої характерні підкреслена відсутність причинно-наслідкових зв’язків, гротескна демонстрація нісенітності, парадоксальності і безглуздості людського буття. 

Література абсурду – це хаотичне нагромадження випадковостей позбавлених сенсу і не підпорядкованих жодним закономірностям.