Зима без зимнього настрою…

Що ж це коється? На календарі зима у розпалі, адже закінчується січень та починається лютий. Проте в останні роки клімат так змінився, що справжня класична зима з морозами та снігом приходить на декілька днів та іноді повертається протягом сезону. От ми і бачимо на календарі зиму, а надворі осінь або весну. Сонце світить м’яко, пробивається трава, здається і не було нещодавно снігу та морозу до двадцяти градусів нижче нуля. У таку погоду не думаєш про холод та випробування. Хочеться взяти книгу та присісти на лавку десь у парку насолоджуватися теплими променями на обличчі.

«Проблеми у мене бувають, але ж на те й проблема, щоб знайшлося рішення»

Нещодавно незрівнянному Гаррі Гаррісону виповнилося б 95 років. Генрі Максвелл Демпсі народився 12.03.1925 р. За своє життя Гаррі Гаррісон опублікував близько шістдесяти романів. Був віце-президентом товариства «Американські письменники науково-фантастичного жанру» (1968-1969), Членом Британської Науково-Фантастичної Асоціації, президентом «Всесвітньої НФ», лауреатом премій Неб’юла та ін... Неодноразово входив в шорт-листи премій «Х’юго» і «Локус». Крім того, мав статус почесного патрона Всесвітньої Асоціації Есперанто, яка підтримує існуючу з 1887р. міжнародну штучну мову есперанто, якою неодноразово спілкуються герої його творів. Пам’ятаю, як завдяки Джиму Ді Грізу мріяла вивчити есперанто…мрії-мріїї.

«Зрештою людині надане всього одне життя – чому ж не прожити його як слід?»

«Хочу пожити недовго, але весело», – повторював Джек Лондон за словами Ірвінга Стоуна, одного з його біографів. На жаль, так і сталося. Американський письменник народився 12 січня 1876 р., а помер 22 листопада 1916 р., страждаючи одночасно від декількох хвороб, здобутих ним у подорожах світом.

«Мені подобається спів птахів, подобається передзвін моїх сріблястих тополь, але найбільше люблю я слухати сміх сина в моєму саду»

Останнім часом цей пречудовий, найголовніший для мене у світі звук я чую кожного вечора ще й завдяки Астрід Ліндгрен та її творам  «Пеппі Довгапанчоха» та «Малий і Карлсон, що живе на даху»!

Астрід Анна Емілія Ліндгрен народилася 14 листопада 1907р. у Швеції. ЇЇ книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах світу. Сьогодні вона відома завдяки своїм творам: «Малий і Карлсон, що живе на даху», «Пеппі Довгапанчоха», «Знаменитий детектив Блюмквіст», «Міо, мій Міо», «Діти з Бешкетної вулиці» та багатьом іншим.

«Єдиний спосіб позбутися спокуси – піддатися їй»

16 жовтня 1854 року народився Оскар Фінгал Вілс Вайлд – англомовний ірландський поет, прозаїк, драматург, яскрава знаменитість свого часу. Найбільш відомий він своїми п’єсами, повними парадоксів, крилатих фраз і афоризмів, а також романом «Портрет Доріана Грея», чий образ відразу згадується, коли мова заходить про Оскара Вайлда.

«У кожного з нас є своя машина часу: спогади, що несуть нас в минуле і мрії, які переносять нас у майбутнє»

«Війна світів» (1898), «Машина часу» (1895), «Невидимець» (1897), «Острів доктора Моро» (1896), роман-антиутопія «Коли прокинеться той, хто спить» - це лише краплинка творів письменника-фантаста  Герберта Джорджа Уеллса, що дарує нам світ сміливих наукових ідей, зухвалих відкриттів та вражаючих експериментів.

«Найважливіші слова в своєму житті ми вимовляємо мовчки»

24 серпня Пауло Коельйо виповнюється 72 роки.

У творах письменника духовність, бажання до досягнення Вищої Сили переплітаються з любов’ю до людей, з простими земними радощами і насолодою від самого життя. Тонко описуючи емоційний стан своїх героїв, Пауло Коельйо передає неймовірну насолоду від духовних досягнень.

«Про вчора не гадай – воно навік зів’яло, Про завтра не журись – воно ще не настало»

18 травня 1048р. народився Омар Хайям – видатний поет,  учений Давньої Персії, математик, астроном, знавець багатьох мов світу, відомий своїми рубаї. 

Із творчим шляхом Омара Хайяма нас знайомили, здається, ще у школі.  Скільки ж проминуло років з того часу!!! Але це – одна мить у порівнянні з майже тисячоліттям, що живуть та залишаються актуальними рубаї Омара Хайяма.

«Робота мені подобається. Вона мене зачаровує. Я здатний сидіти і дивитися на неї годинами»

Знаєте, кого я згадала в ці вихідні, коли відвідала парк «Веселка»? Джерома К. Джерома!!! Гадаєте, чому? У цьому парку є одне цікаве місце, що нагадало мені відомий Хемптон-Кортский лабіринт! Мій син з великим задоволенням проводив час, бігаючи по доріжках серед висаджених туєк, а я згадувала веселу главу з книги «Троє в човні, не рахуючи собаки», в якій Гарріс, Джордж і Джей заблукали в Хемптон-Кортском лабіринті. І тільки завдяки одному зі старих сторожів їм вдалося вибратися з цього «підступного» місця.

Писатель, который видел будущее

Михаилу Евграфовичу Салтыкову-Щедрину в русской литературе отведено особое место, потому что ни один писатель в своих произведениях не критикует, не высмеивает и не обличает российскую действительность так метко и беспощадно.

Несмотря на то что писал он почти два века назад, его сюжеты очень похожи на то, что происходит в нашей стране сейчас. Герои настолько точно характеризуют современный мир, что кажется, писатель просто заглянул в будущее и написал о нас.