В Україні вперше Серар Озкан був представлений в 2009 р. Спілкою письменників, де відбулась зустріч з цим популярним турецьким письменником, автором бестселера «Серце рози».
Роман «Серце рози», який вийшов в Туреччині 2003 року, вже перекладено 27 мовами світу. В Україні бестселер був виданий в перекладі російською «Клубом Сімейного Дозвілля».
Приїзд письменника до України - невипадкова акція – за місяць (у продажу «Серце рози» з’явилось 1 квітня 2009 року) розійшлося майже 32 тисячі примірників роману.
Незважаючи на те, що це була перша книга Сердара Озкана, вона настільки популярна, що дебютант одразу ж потрапив до трійки найвідоміших сучасних турецьких письменників.
Втім, сам письменник проти поділу літератури на якісь категорії, тому на запитання, до якої літератури він сам себе зараховує, скромно відповідає: «до світової». І додає, що на уроках літератури йому якраз найбільше не подобалось оце обов’язкове розподілення на категорії.
Свій перший роман письменник писав турецькою, але потім перекладав його спочатку сам, а згодом з допомогою професійного перекладача англійською.
Сердар Озкан розповів, що взявшись за написання, він не ставив перед собою завдання заробити багато грошей або стати успішним, просто хотів поділитися з іншими своєю історією. «Я хотів донести її до більшої кількості людей. І радий, що книга поєднала представників різних культур», - каже він в одному з своїх інтерв'ю.
Автор не відкриває таємниці, що саме підштовхнуло його до написання роману, згадує лише, що в січні 2002 року він зрозумів: «треба або писати або померти».
Підкресливши, що «Серце рози» - результат пошуків себе, письменник все ж наголосив, що книга не про нього, тому, на його думку, особистість автора неважлива. Цим мабуть пояснюється те, як неохоче пан Озкан відповідав на питання, які стосувались його персони.
Він лише розповів, що значною мірою на його формування як письменника вплинула природа: «Небо, дерева, зірки, квіти - речі надзвичайно красиві. А особливо море. В дитинстві я часто катався в морі на дошці. Вода і вітер дарували мені відчуття щастя і свободи», - зауважив Сердар Озкан. І зізнався, що він - романтик.
Романтичний турецький письменник просить своїх читачів сприймати його книгу не розумом, а серцем.
Однак бути романтиком в наш час не так і легко. Пояснюючи чому «Серце рози» не переклали на українську, головний редактор «Клуба Сімейного Дозвілля» Світлана Скляр заявила, що попри всі намагання «КСД» нести читачам світову літературу української мовою, російськомовні переклади продаються краще. «Ми не могли ризикувати з новим автором», - зазначила вона.
Втім, пані Скляр не виключає, що, зважаючи на успіх російськомовного «Серця рози», в майбутньому книга буде перекладена українською.
Відгуки читачів про книгу дуже протилежні.
Від повного захоплення
вчера вечером начала читать книгу...да так увлеклась что лягла спать,только дочитав ее до конца,книга читаеться на одном дыхании...эта самая потрясающая книга из всех,которые я когда либо читала...Одно название..."Сердце розы",мммммммм...Я до сих пор живу в том мире,событиями этой книги,это просто потрясающе,а какой смысл!После этой книги меняються взгляды на жизнь...читая книгу у меня ручьем бежали слезы,их нельзя остановить,ведь ты окунаешся в тот мир,переживаешь и чувствуешь...совету
до повного розчарування
Напишу отзыв словами из книги: "Не знаю, получится ли у меня выразить это на бумаге. Это надо пережить, чтобы понять. Я ведь даже не смогла описать вкус текилы для госпожи Зейнеп, так как же я смогу передать волшебство розового сада?" Ни волшебства розового сада, ни прелести цветка, ни красоты города-легенды Стамбула, ни душевности чувств героев повествования автору, к большому сожалению, передать не удалось. Единственное, что порадовало - идея.
Отже, пропоную прочитати цю книгу, щоб скласти своє враження., тим більше що знайти її як в електронному, так і в паперовому варіанті зовсім не проблема.
Немає коментарів:
Дописати коментар