У центрі уваги знаходиться й роман “Кам’яний ангел”, часові межі якого охоплюють майже століття. Доля дев’яносторічної Агар Шиплі (дитинство, проведене в невеликому містечку у преріях Манітоби, життя в родині батька, який приїхав до Канади з Шотландії, невдалий шлюб та розрив із Бремом Шиплі, складні стосунки з синами, останні роки життя у Ванкувері – хвороба, раптова втеча з дому, лікарня і смерть), попри свою типовість є унікальною з огляду на нескорений характер головної героїні. Спочатку образ головної героїні Агар Шиплі спрощується автором. Вона здається особистістю із посереднім емоційним інтелектом. Та невміння або нездатність героїні виразити емоції не є показником їх відсутності. Авторка роману бачить у своїй героїні особистість, яка, попри життєвий прагматизм і зовнішню холодність, здатна на переживання цілого спектру піднесених почуттів та емоцій. Любов до дітей, свого краю, домівки є джерелом захоплення, радості та щастя, які дають сили молодій Агар Шиплі зберегти надію, оптимізм, жагу до життя, щоб вистояти у жорстокому “чоловічому” світі.
Фігура сліпого кам’яного ангела на могилі батьків Агар є символом нестримної гордині головної героїні, її нездатності показати свої справжні почуття та душевної сліпоти. Причин гніву та люті головної героїні є багсато: від незадоволення зовнішніми умовами життя, швидким плином часу, поведінкою членів родини до неможливості стримати негативні почуття, зумовлені фізіологічними процесами старіння. Несхильна до самоаналізу, емоційно загартована героїня роману в певні періоди свого життя отримує досвід переживання суму та жалю. Результатом переживання страху та супутніх емоцій для дев’яностолітньої Агар Шиплі є неможливість зосередитися, неспокій, дискомфорт та невдоволення. Це не тільки небажання усвідомити реалії старості й прийняти їх, а й проблеми у шлюбі й у відносинах із дітьми. Та так звана “душевна сліпота” Агар Шиплі насправді є маскою, під якою ховається зранена нелегкими життєвими обставинами душа.
Немає коментарів:
Дописати коментар