Вікторія Горбунова - психолог-консультант, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету ім. Івана Франка, член кількох поважних наукових співтовариств, автор понад півсотні наукових праць.
Позитивний відгук критиків та читачів на її перший художній твір "Записки шкільного психолога" дав впевненість розвивати далі свій талант.
Про роман авторки "Мрія про Маленьке Життя" Володимир Шинкарук, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка, поет, переможець конкурсу "Коронація слова - 2010" в номінації "Пісенна лірика про кохання", написав так:
"Вікторія Горбунова зігріла свій роман особливим сердечним подихом, наповнила його щирістю І теплотою, сміливістю І простотою, граничною відвертістю і драматизмом, глибиною проникнення в найпотаємніші куточки людської душі, вмінням будувати художню розповідь так, що доводиться буквально "ковтати" сторінки - тобто усім тим, що відзначає істинну художню літературу. "Мрія про маленьке життя" вразила мене до найбільших сердечних глибин. Постійно маючи справу з літературно обдарованими студентами, я вряди-годи запитую, що примушує їх відриватись від дискотек і комп'ютерів, діставати з полиці книгу, розкривати її на першій сторінці й починати читати? Лише невеличка частина з великої кількості просунутих сучасних молодих людей могли скромно зізнатися і собі, й мені, що читають книги заради задоволення, заради насолоди. Так, заради найвищої, найблагороднішої з усіх існуючих у нашому світі насолод.
Тому я пропоную вам, дорогі читачі, не гаючи часу, одразу починати читати цю книжку. Окриленість, натхнення і головне - насолоду вам гарантовано!"
«Мрія про Маленьке Життя» – твір про таку важливу й близьку для кожної жінки тему як бажання мати дитину, зробити маленьку людину щасливою, зігріти її своєю любов’ю… Однак далеко не кожна жінка може це зробити, бо не кожна може «мати».
Страшний діагноз «безпліддя» здатен перекреслити усе – щасливе подружнє життя, віру в себе, любов до світу і людей, мрії і найпотаємніші сподівання. Ця книга – своєрідний внутрішній монолог жінки, яка пройшла важкий шлях до власної мрії – стати матір’ю. Відчай, зневіра, а водночас віра і надія, якими сповнений монолог, є особливо гострими у творі.
Біль, поневіряння по лікарях і знахарях, безглузді поради і сміховинні забобони – у цій книзі вистачає всього. Смуток і відчай пересипаються до смішного дурними ситуаціями, розпач – майже «ліричними» хвилинами мрій і сподівань, які жевріють до останнього. Автор показує недолугість сучасної медицини, спрямованої передусім на «викачування» грошей, а не вирішення проблем зі здоров’ям. Зустрічаємо тут і абсурдність суспільної свідомості та народного менталітету. Показовим є психологічний тиск оточення на змучену поневіряннями жінку, бо усі хочуть «допомогти» чи «порадити», тим самим завдаючи прикрощі та роз’ятрюючи біль.
А хіт-парад «розумних» народних порад на тему: «Як зачати дитину» не можна читати без сміху. Хоча, якщо подумати, то, певно, без сміху крізь сльози. Бо чого тільки не нарадять «жалісливі» тітоньки:
«Ви мама чи свекруха? Мама. Тоді скажу – купіть дочці путівку на курорт. На який? Немає значення. Головне одній, без чоловіка. У вашому випадку зміна партнера – кращий варіант! Ви чого прагнете? Правильно. Самі знаєте: «Чий би бичок не стрибав…».
От і вся народна „мудрість”, яка зовсім не враховує, що жінка може не просто хотіти дитини, а хотіти її саме від власного чоловіка. Бо від чужого – жодного бажання народжувати.
«Він не найвродливіший з усіх. Але, коли я мрію про наше Маленьке найкрасивіше у світі життя, воно схоже на Нього. Я бачу його з такими самими ямочками на щоках – індикаторами радості (...). З такими самими пружними вередливими завитками волосся, що вперто вибиваються з-за вух і лоскочуть шию. З такими самими довгими музичними пальцями…».
Намагання вистояти, не зірватися, балансування часом на грані безнадії і депресії… Книга затягує з перших сторінок, її важко відкласти, доки не довідаєшся «і що було далі». А далі було рішення. Яке саме – довідається той, хто прочитає цю книгу.
В одному з інтерв’ю письменниця зазначила, що ідеї усіх книжок – у житті. Певно, що так. Особливо, коли говорити про її книгу «Мрія про Маленьке Життя». Бо що може бути реальнішим і природнішим за бажання жінки стати матір’ю?..
Книга появилася у вільному доступі на абонементі наукової та художньої літератури НБ МДУ.
Немає коментарів:
Дописати коментар