Вважаємо своїм обов’язком поділитися з вами кількома цитатами з відгуків, які прямо в книгу, перед оповіданнями, вставлені.
«…Людські долі, майстерно загорнуті в оповідки, гіркі, наче полин, смутні й відчайдушні та завжди правдиві, як саме життя… У них геть відсутні театральні жіночі шмарклі, штучність, брехливість, надумані хепіенди».
(Дара Корній, письменниця)
«Знайомство з прозою харків’янки Юлії Ілюхи – це не що інше, як відкриття нового імені в сучасній українській літературі. Свіжі, емоційні тексти, прониклива інтонація оповіді, відчутний післясмак, що залишають ці оповідання, свідчать про помітний початок творчого шляху талановитої авторки».
(Галина Вдовиченко, письменниця)
«Почала читати «Неболови» і не могла відірватися. Історії людей. Звичайних українців, які живуть сьогодні, поруч, є нашими знайомими чи героями сюжетів, про які я щодня розповідаю в ТСН».
(Соломія Вітвіцька, ведуча ТСН на каналі «1+1»)
Як бачите, книга ще до виходу отримала потужну підтримку. Головна думка «підтримуючих», яку вони не соромлячись просовують, навіть нав’язують: у книзі зібрані історії про дуже реальних людей, вигадки тут ніякої немає. Інші відгуки про те ж саме.
Олег Коцарев, письменник, пише, що це «історії зі справжнього, буденного життя». Журналістка Тетяна Терен запевняє, що ці історії є «майстерно зробленою, деталізованою короткою прозою», що становить особливу рідкість «для нашого всуціль романного літературного процесу». Літературний критик Тетяна Трофименко відносить «Неболовів» до прози реалістичної, і додає, що «із цих історій твориться художня картина сучасності». Олена Монова, блогерка, вважає, що «кожне оповідання цієї невеличкої збірки – то є концентрована любов». Навіть Ольга Герасим’юк не стрималась і написала кілька теплих слів: «Дебют Юлі – як чисте й смачне джерельце, що несміливо пробилося з-під асфальту, нарешті вивільняючи справжнє, своє, непридумане, живе, із самих генетичних глибин – харківське…» Завершує парад похвал Лариса Денисенко, письменниця, ведуча, правозахисниця: Це живі, болючі, чесні новели про слобожан та Слобожанщину, де вгадується танок Марії Матіос та Сергія Жадана…
Ви ж розумієте: одна справа відгуки, хай навіть в самій книзі, і зовсім інша – сама книга. Ми віримо кожному слову, яке написали рецензенти, довіряємо їхньому смаку, впевнені в їхній компетенції, проте відкинемо, забудемо їх, приступаючи до прочитання та самостійного аналізу книжки.
Будемо черпати з першоджерела!
Книга є на абонементі наукової та художньої літератури НБ МДУ, куди запрошуємо завітати.
Немає коментарів:
Дописати коментар