Анна Багряна - поет, прозаїк, драматург, перекладач. Народилася 1981 р. у м. Фастові Київської області. За освітою - філолог. Автор багатьох збірок поезії, а за роман "Етимологія крові" була нагороджена премією ім. О. Гончара та ІІІ премією конкурсу "Коронація слова – 2008".
Роман-соната «Дивна така любов» написаний під звучання «Місячної сонати» Бетховена. Відтак кожен розділ тексту відповідає за своїм настроєм кожній із трьох частин сонати.
Дія роману починається у передмісті Києва. В родині сільського вчителя на Різдво народжується дівчинка Надійка. Під час важких пологів мати стає німою. Дівчинка росте відлюдькуватою, дивною. За це односельчани кажуть на неї «відьма». Випадкове знайомство з київським художником Нестором розкриває дивовижний Надійчин талант: вона переносить на чисте полотно свій різдвяний сон, і це - її найперший, найдивовижніший малярський витвір.
Попри заборону батьків Надія тікає до Києва вчитися малювати, а потім вступає до Краківської художньої академії. Вона стає відомою європейською художницею, але кожен новий успіх лише віддаляє її від себе - справжньої, веде до згуби. Надія втрачає зв´язок з малою і великою Батьківщиною, ігнорує свою родину. Це призводить до втрати таланту і коханого. Але знайома музика вперто продовжує звучати у Надійчиному серці. А отже - є надія.
Експерт журі конкурсу "Коронація слова", професор УКМА Віра Агеєва представляє книгу "Дивна така любов" Анни Багряної:
"Сюжет тут не вражає оригінальністю. Ми вже багато начиталися у сучасній популярній літературі історій про талановитих дівчат, яким завиграшки збуваються всі сни, всі мрії, а потім щедрі дарунки долі обертаються трагедією втрати себе, зневірою і – в кращому разі – поверненням до коренів – витоків – сільського дитинства тощо.
Ось і Надійка в цьому романі-сонаті (ну бо все важливе відбувається під музику Бетховена) без особливих зусиль стає відомою й модною художницею, завойовує й Київ, і Краків, а далі усвідомлює, що загубила в нестримному кар'єрному гоні щось дуже важливе.
Як і годиться, повертається в село до батьків, сподівається почати нове життя. Втім, напругу сюжету романістка все ж тримає, так що читач, котрий шукає лише цікавої історії без глибших підтекстів, не буде розчарованим".
Адміністратор премії Світлана Пиркало пише: "Книга - невелика, трохи більше 200 сторінок - написана у спробі імітувати поетичну, наївно-фольклорну мову. Розповідь про дитинство, дорослішання, закоханість і перші світоглядні кризи буде знайомою багатьом - особливо жінкам, - хто виріс у пострадянському суспільстві.
Анна Багряна - не єдина з авторів цьогорічного списку, хто ставить питання про те, чи в грошах щастя, - і не єдина, чиї герої не знаходять на це питання відповіді. Мене найбільше зацікавив початок книжки, який описує сільське дитинство героїні, Надії, і психологію сільської громади".
Немає коментарів:
Дописати коментар