"Галерея чуття" - видання, що об'єднує живопис, поезію та прозу

Видання «Галерея чуття» від арт-видавництва «Nebo BookLab Publishing» зібрало під своєю обкладинкою звичні імена української класики. Класичні теми й класичні імена можуть бути завжди на часі.

«Галерея чуття» – видання, що об’єднує живопис, поезію та прозу. За формою це видання - синтез образотворчого та літературного мистецтва, поезії, прози та живопису. На перший погляд, зовсім не комерційний продукт. Проте, видавці впевнені, що збірка буде мати успіх, адже за підсумками двох книжкових форумів - Львівського і Арсеналу, - зараз спостерігається неабияке зростання попиту не тільки на поезію, як жанр, але й на СВОЇХ авторів та цікаві візуальні рішення оформлення книг, креатив в подачі літтературного матеріалу та цікаві концепції поєднання письменників. Адже у цій книзі читач знайде вірші Івана Франка і Євгена Плужника, Володимира Сосюри і Василя Симоненка, Миколи Вінграновського і навіть Сергія Жадана. Крім цього, у виданні прозвучать Олександр Пушкін у перекладі Максима Рильського і Марина Цвєтаєва в перекладі Валерії Богословської. 

У емоційну основу книги покладені метафізика почуттів, взаємини між коханими людьми та тема пошуку щастя. 

Інтимну лірику українських письменників і переклади вибраних творів російської літератури супроводжують роботи Андрія Задоріна - білоруського художника, що нині живе в Нідерландах.

Сама ж виставка і поява на виставковій мапі Києва призвіща Задорін - теж свідоцтво цікавості до української аудиторіїї кращих сучасних європейських художників, яким без сумніву є Андрій Задорін. Художник черпає натхнення зі своїх спогадів дитинства, поєднуючи реальність і уяву у своїх полотнах. Велику драматичність його картинам надає гра світла і тіні, багата текстура поверхні і казкова атмосфера його "творів". Персональні виставки Задоріна проходили в галереях Франції, Бельгії, 

Великобританії, США, Голландії. Роботи знаходяться в колекціях Британського музею, Музею Метрополітен, Музею Вікторії та Альберта, мінського Музею сучасного мистецтва, Національному художньому музеї Білорусі.

"Насправді, на формування моєї художньої мови великий вплив мав кінематограф. У перебудовні роки на нас "висипали" величезну кількість раніше недоступних фільмів. Я був просто вражений пластикою "Червоної пустелі" Антоніоні, тим, як речі, середа можуть передавати нюанси настрою-те, що не можна виразити словами... ...Мені хочеться спонукати людей дивитися на ці роботи так, як вони дивляться на вогонь або океан..."