
Дівчинці з провінціальної вчительської сім’ї, що народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині, судилося круте духовне сходження. Перш ніж стати живим класиком української літератури, Ліна Костенко пройшла тернистий шлях шестидесятниці, на якому мала заборону на друк і тотальну цензуру від системи.
Не бійся
правди, хоч яка гірка,
не бійся
смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся
душу ошукать,
бо в цьому
схибиш – то уже навіки.
Сьогодні Ліна
Костенко – жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри
таку популярність її рідко можна побачити на публіці, поетеса не любить
надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України -
«політичної біжутерії не ношу».
Від подиху до подиху, від мислі
до мислі, від однієї емоції до іншої – це і є шлях справжнього поета.
Доля
письменника часто залежить від співвідношення його творчого ритму до ритму
історичної свідомості читачів. Думається, що в цьому випадку співвідношення
виявилося досить щасливим: інтерес до творчості Ліни Костенко не спадає.
Не знаю я, що
буде після нас,
в які природа
убереться шати.
Єдиний, хто не
втомлюється, – час.
А ми живі, нам
треба поспішати.
Феномен Ліни Костенко в тому,
що її ім’я мов провідна зірка нашої поезії, яка вказує шлях сучасності. Натомість
Ліна Костенко каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника -
писати.

На абонементі наукової та художньої літератури НБ МДУ ви маєте змогу
поринути у дивовижний світ цієї не менш дивовижної Ліни Костенко.
Немає коментарів:
Дописати коментар