понеділок, 11 липня 2016 р.

"Колекція пристрастей" від Наталки Сняданко

В фонді НБ МДУ зявилась книга сучасної української авторки - Наталі Сняданко «Колекція пристрастей». Авторку сміливо можна віднести до відомих та талановитих миткинь української прози. Отже, декілька слів про її твір. 

Книга вперше вийшла у Львові у 2001 році, а у травні 2004 р. з'явилася в польському перекладі і відразу ж увійшла у десятку бестселерів однієї з польських книгарень. Проте цим фактом авторка нітрохи не пишається. «Всього ж однієї», - говорить вона про цей факт у одному з своїх інтерв'ю.

В цілому ж, книга легка і весела. На один, максимум два вечори. Та читати її лише тим, кому вже виповнилось 18 років.

Якщо ви звикли читати у транспорті, вказана книжка для цього не підійде. І не тому, що читання «Колекції пристрастей» потребує напруженої концентрації чи ізольованості від світу, просто ви ризикуєте занадто гучно сміятися, викликаючи здивовані погляди оточуючих. Сняданко не претендує на лаври інтелектуальної (чи навіть псевдоінтелектуальної) авторки, вона просто розповідає веселі історії в яскравому гумористичному стилі і примушує посміхатися. Це те, чого так бракує сучасному суспільству в умовах економічної кризи - щирих посмішок. «Колекція пристрастей» вам їх гарантує.


Проте це не зовсім збірка гуморесок. Точніше - це зовсім не збірка гуморесок, вказаний роман є такою собі збіркою спогадів дитинства галицької дівчини, відвертих та зворушливих: перший поцілунок, перший секс, перше кохання... Словом, над сюжетом авторка довго не роздумувала - власні спогади дитинства використовувались в якості матеріалу для книжок вже сотнями авторів, адже своя сорочка ближча до тіла.

Те, що героїня є прототипом авторки, очевидно хоча б з її прізвища - Олеся Підобідько. Книга поділена на сім «пристрастей», за кількістю «кавалерів», яким пощасливилось (чи навпаки, не поталанило) закарбуватись у пам'яті львів'янки. Назви розділів інтригують: «Аристократичні пристрасті», «Математичні пристрасті», «Страсті по-русскі»... Авторка дотепно змальовує весь колорит стосунків «порядної львівської панночки» та «москалів», яким за іронією долі випало щастя ввійти в лав-сторі героїні. Подробиць не цураємось: тут і втрата цноти, і уроки натягування презерватива (якщо по-українськи, то гумового натютюрника) і перша спроба одягнути ліфчика... Дітям таке краще не читати, але бруду, як в класичних жіночих романах, в тих описах немає, хоча деякі все ж відносять книгу до еротичної літератури. Врешті, як пише сама авторка в кінці твору, розділів «гомосексуальні пристрасті» чи «пристрасті зоофіла» в романі немає, отже все гаразд.

На додаток книга містить інструкцію по спілкуванню зі справжньою галичанкою. Стиль написання, як завжди, жартівливий. І це добре - бо якщо б «порядні львівські панянки» і справді були такими, як пише Сняданко, то чоловіки бігли б від них якнайдалі, не зважаючи на всі оті описані пристрасті. 

Анотація видавців:
На вас чекає колекція пристрастей, що їх зібрала дівчина «з порядної галицької сім’ї» в період свого дорослішання. Крім банальних пристрастей по-українськи та по-російськи, ви познайомитесь з екзотичними - по-італійськи та по-німецьки, не кажучи вже про пристрасті аристократичні. Кожного разу дівчина намагається зрозуміти - пристрасть це чи кохання? А чи зможете ви відрізнити пристрасть від кохання, то вже ваша справа.


Відгуки читачів:
Ця книга - «альбом словесних ілюс­трацій». Автор послідовно перебирає різні аспекти літератури - від основ мови до способів організації сюжетів, стилів і жанрів літератури. На відміну від інших книг, що показують і пояснюють, як, з погляду автора, робити можна й потрібно, «Колекції пристрастей...» розповідають про те, як це вже зроблено в реальних, живих умовах. Плюси книги в її оптимістичності, у відсутності нецензурної лексики, чим часто грішить сучасна укрліт, й відсутності пафосу. Історія дорослішання - небезпечна й захоплююча гра з національними, культурними, віковими стереотипами.

Немає коментарів:

Дописати коментар