Доба героїв минула – настав час недоброчесної людини (М. Левицька з романом "Різні домашні тварини: живі і мертві")

Марина Левицька народилась 1946 року - Кіль, Німеччина - британська письменниця українського походження. 2005 року її дебютний роман «Коротка історія тракторів по-українськи» став міжнародним бестселером та здобув декілька нагород.

Марина Левицька народилася в таборі для біженців у Німеччині після Другої світової війни; згодом переїхала з родиною до Англії, де проживає понині. Навчалася в Кільському університеті в Англії. Працювала доцентом в університеті Шефілд Халам у галузі наукових досліджень засобів масової інформації та комунікацій.

2005 року з'явився роман «Коротка історія тракторів по-українськи», який став бестселером і здобув низку літературних нагород: премію Вудгауза на Хейському фестивалі, нагороду Вейвертон-Ґуд-Рід 2005/6 та номінацію на премію «Оранж».

«Коротка історія тракторів по-українськи» - сатиричний роман, написаний у жанрі чорного гумору, в якому розповідається про історію та побут українських емігрантів ув Англії. Роман перекладено голландською, італійською, німецькою, норвезькою, російською, шведською, португальською та українською мовами.

У 2013 році видавництво «Темпора» видало роман «Коротка історія тракторів по-українськи» українською мовою в перекладі Олекси Негребецького.

Другий роман письменниці «Два фургони» побачив світ у лютому 2007 року у Великобританії. У США цей роман вийшов у серпні 2007 року під назвою «Полуничні поля», він є продовженням попереднього.

У 2008 році київське видавництво «Факт» видало роман українською у перекладі Світлани Пиркало.

2009 року виданий третій роман письменниці «Ми всі зроблені з клею».

Четвертий роман «Різні домашні тварини: живі й мертві» виданий у 2012 році. В 2013 році роман вийшов українською у видавництві «Темпора».

Окрім художньої літератури, Марина Левицька видала 10 книг-порадників з питань догляду за хворими й літніми людьми.

Про свій четвертий роман авторка розповідає в своєму інтерв'ю:

– Мій останній роман про те, що стається, коли стикаються усталені цінності лівацьких шістдесятих із новим світоглядом фінансового світу. У «Різних домашніх тваринах: живих і мертвих» 29-річний Серж, який виріс у комуні, працює в інвестиційному банку й приховує цей факт від батьків Маркуса та Доро. Він навіть не думає знайомити їх зі своїм новим коханням – вродливою, але трохи незграбною колегинею з Житомира Марушкою. Батьки хлопця вже на пенсії, але не полишають своїх ідеалів. Його кусюча сестра Клара вчителює в малопрестижній школі й намагається забути минуле, а зведена сестра Улі-Анна із синдромом Дауна прагне свободи. Ще в книжці є різні домашні тварини, які не витримали цього життя. 

Чому ви обрали такий невеселий епіграф із Гоголя для цього роману?

– У 1842-му Микола Гоголь написав: «Ми живемо в нові часи – доба героїв проминула, настав час недоброчесної людини». Епіграф цікавий тим, що йому 150 років, але він актуальний і сьогодні, і в будь-який момент історії – у справі лиходійства ніхто не придумав нічого нового. Фінансові злочини, описані Гоголем у «Мертвих душах», неймовірно подібні до тих, які мають місце в нинішній банківській кризі. 

Якщо порівнювати «Тракторів» і «Домашніх тварин», в обох є тільки нестандартні персонажі. Усі вони так чи інакше видаються негативними (рідше просто незвичними). Чи це має якусь причину?

– Книжки про супергероїв, які на всі 100% позитивні, на мою думку, страшенно нудні. Це ніша Голлівуда, а не літератури. У рецензіях на всі чотири романи мене часом критикують за надмірну щедрість у творенні негативних персонажів, які, однак, не позбавлені й плюсів. Я прагну дослідити людську складність, дурість і слабкість у різних за­хоп­­ливих аспектах.

Такий ось роман. Книга з'явилась на абонементі наукової та художньої літератури НБ МДУ, де її можна взяти та прочитати.