понеділок, 30 листопада 2015 р.

Переможці конкурсу "Коронація слова - 2015"

Нині в літературі - знову відродження. І тепер воно житиме, вірять письменники. 

"Починаючи від Майдану попит на українську книжку зріс, зараз українська література – у лідерах, навіть російськомовна література відпочиває", - каже письменник Василь Шкляр. 

Більшість тем - про війну та революцію. Те, що є кому писати історію - це заслуга конкурсу "Коронація слова", каже досвідчений член журі, Віктор Андрієнко. Він згадує: 15 років тому письменники були в депресії, нині вони - представницький голос країни у світі.


Більше шести тисяч рукописів надіслали 2015 року на конкурс "Коронація слова".  Найкращі з них скоро вийдуть в друк та на екрани. Втім, премія - лише оцінка професійних читачів. На полицях та в постановках будуть ті, кого полюбить масова публіка.

Цей унікальний конкурс за 15 ро­ків відкрив світові 390 творів, автори яких стали лауреатами. Його засновники - подружжя Юрій і Тетяна Логуші - зуміли мотивувати письменників, поетів, сценаристів до участі у літературних змаганнях.


30 000 гривень та корону - головні нагороди конкурсу «Гранд Коронація» отримала львівська письменниця Галина Вдовиченко за роман «Маріупольський процес».


- У мене зараз пульс - 189, - говорить зі сцени Галина Вдовиченко. - Я ще ніколи не була так сконцентрована на романі, як на цьому. Він мене настільки захопив, що ніяк не міг відпустити. Я прокидалася з думками про цей роман, в транспорті могла проїхати зупинку або загубити улюблені рукавички взимку. Раніше я думала, що писати про нашу з вами сучасність має хтось інший та й трохи пізніше. Але коли з’явилася ідея, все пішло інакше. А з іншого боку, про що ж іще писати, як не про це? Це ж жива історія. Й ми живемо всередині неї.


Особливу увагу цього року приділяли кіносценаріям. Першу премію конкурсу в цій номінації отримав «Будинок «Слово» Любові Якимчук та Тараса Томенка. Перемогу в жанрі «Кіносценарії для дітей» здобула робота «Вчорашній день» харків’янки Ольги Тарасової.

- Основною проблемою учасників було те, що всі вони намагалися написати «Титанік», - розповідає голова журі «Гранд Коронації слова. Кіносценарії» Любомир Левицький.

Член журі конкурсу український режисер Віктор Андрієнко розповів, що прочитав 22 кіносценарії та 6 сценаріїв мультфільмів, а запам’яталася лише одна робота для мультфільму. Хтось написав українською мовою грузинську казку. Це було смішно й несподівано.

- Вразило ще й те, що серед кіносценаріїв відчувається вплив американського кінематографа, російських серіалів, - підкреслив Віктор Андрієнко. - Будь-який вплив є неправильним в такій роботі.

Для автора важливим має бути історичний контекст. Якщо є історія, то ти можеш її перетворити на трагікомедію, на трагедію, на бойовик. Згадайте, навіть більшість вестернів мають історичне підґрунтя.


Першу премію серед п’єс отримала робота «Із Тарасом - через морок» Богдана Олександровського. У пісенній ліриці переміг Бог­дан Стельмах зі своїм віршем «Між двома блокпостами».



Спеціальну премію від Андрія Кокотюхи «Золотий пістоль» за найкращий гостросюжетний детектив отримав киянин В’ячеслав Васильченко зі своїм твором «Таtоо. Читання по очах».


- Від сьогодні в Україні заборонені деякі російські серіали, які пропагують нам ворожу ідеологію, - говорить В’ячеслав Васильченко. - Це місце має бути зайняте героями наших романів. Нам потрібні герої, які не чекають, поки «згинуть вороженьки, як роса на сонці», а просто допомагатимуть один одному, допомагатимуть своїй країні.


Всі, кому цікаво переглянути перелік прізвищ всіх переможців, можуть зазирнути сюди, офіційний список опублікований тут http://koronatsiya.com/peremozhci-konkursu-grand-koronaciya-slova-2015/

На одному з сайтів мені здалися цікавими відгуки про конкурс. Навожу їх тут прямо як є. 

  1. Сергій коментує:
    Я звичайно далека від літератури людина. Та ось лишень звернув увагу справедливості ради, на те що, всі ж переможці, вже ІМЕНИТІ письменники, багато з них працює у видавництвах, або в університетах, має звання. То де ж це ВІДКРИТТЯ МОЛОДИХ ТАЛАНТІВ!!!!!!! Ті імениті і так пробьються, а молодим важко, ім потрібна б була підтримка. Та тільки цей конкурс не для таких. То ж молоді літератори. Будете іменитими, тоді будь ласка на цей конкурс. Це я для того, що б не мучились чого їх, як і мого друга, знову не відзначили і не побачили. Проте мого друга вже друкують і друкують за гонорар, а це вже визнання.
    • Ольга Мігель коментує:
      Особисто я – з молодих письменників, видань практично не маю. (якщо не рахувати публікації в журналах та книжки самвидавом за часів студентства). Продаю електронні книги в спец.магазині в мережі, чим доволі непогано заробляю. Отримала спеціальну відзнаку на Коронації.
      Але проблему мені назвали в іншому: хоч я і дипломант, але в українських видавців не формат – наші видавці не хочуть (підозрюю тому, що просто не вміють та не бажають вчитися) працювати з містикою та фантастикою! Тому шансів на публікацію в мене не надто багато навіть не зважаючи на Коронацію. Один іменитий видавець сказав прямим текстом: “Книжка сподобалась, але з містикою не працюємо, в нас вона погано продається (при тому, що стелажі книгарень забиті Армадою та фантастикою від ЕКСМО. Але от чомусь у них фантастика не продається, і хоч стріляйся *табличка “сарказм”*). Напишіть сучасну прозу, сучасний любовний роман, історичний роман – присилайте, будемо раді. А містика – вибачайте”. От такі от пироги! Певно, народись Стівен Кінг, Енн Райс чи Едгар По в Україні, і вони б або прожили все життя в бідності, або писали сучасну сентиментальну позу для тітоньок за сорок. Проте не збираюсь опускати руки та маю намір донести “Сновиду” до українського читача. Чого бажаю і всім моїм молодим колегам!
  2. іменитий коментує:
    Друзі, “Коронація…” – це конкурс рукописів. Читайте уважніше. Там журі обирає тексти, а не людей. Якщо когось обрали, то це тому – що в нього якісніший текст. Не більше. Але й не менше.
    • Світлана коментує:
      Якісніший текст… От прочитала роман “Гра в паралельне читання” Міли Іванцової, відзначений 3-ю премією 2012 року. Те, що називаємо “калька з російської”, впадає в очі: “являє собою, компанія слідкує за нею” (з того, що запам’яталося, як і “непомильна жіноча інтуїція”), неправильно вжито закінчення іменників у Родовому відмінку та узгоджено числівники з іменниками… От мені й цікаво, чи звертають увагу на помилки орфографічні, пунктуаційні, читаючи твори конкурсантів? Знаю, що Міла Іванцова за професією філолог російської й французької, пише, мабуть, спочатку російською, потім перекладає українською, проте таку кількість помилок, як у цьому творі, на мою думку, Лауреату найпрестижнішого на часі українського конкурсу, можна було б уникнути…
  3. іменитий коментує:
    Я опублікував уже 4 романи. Але жодної копійки від того не заробив. Писати продовжую. Гадаю, видаватися теж буду далі. В Україні письменництво – це хобі. Всього лиш. Але руки не опускаємо. І правильно робимо.

Немає коментарів:

Дописати коментар